Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 07.05.2024, 10:54

Верхньокоропецький
заклад загальної середньої 
освіти І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Наше опитування
Хто відвідував наш сайт?
Всего ответов: 156
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Корисні сайти

Головна » 2017 » Лютий » 24 » А СОТНЯ ВЖЕ ЗЛЕТІЛА В НЕБЕСА...
17:09
А СОТНЯ ВЖЕ ЗЛЕТІЛА В НЕБЕСА...

 А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

 

           22 лютого 2017 року в школі пройшла загальношкільна лінійка з Дня Пам"яті Героїв Небесної Сотні. Це пам"ятний день, який був становлений указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. 

          Саме про це йшлося на лінійці. Учням розповіли також про героїв, які першими загинули, захищаючи нашу незалежність і свободу, яких назвали "Небесною Сотнею", вшанували пам"ять про них хвилиною мовчання, розіграли невеличку інсценізацію про ті події.. «Небесна Сотня» вже стала історією. Написано безліч книжок, знято фільмів, установлено памятників, проспівано пісень. Продовжується клята війна, народ оплакує загиблих в АТО, і кожного разу, проводжаючи на колінах тих, хто поповнює ряди «Небесної Сотні», українці співають їм пісню, що стала Гімном Героїв Небесної Сотні, «Пливе кача…» І мимоволі згадуються слова, які кращі сини українського народу говорять, ідучи на війну: « Мамко моя, не лай мені. Тебе я люблю…Та люблю й Україну! Вона, як і ти, в цілому світі у мене – одна».

      Всі, хто був присутній ховали свої сльози... Мертва тиша панувала в залі...Хоч серед дорослих учнів були і початківці, кожен розумів про значення цієї події для кожного з нас.

Переглядів: 334 | Додав: marianna | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Архів записів
Друзі сайту


Copyright MyCorp © 2024
Сайт створено у системі uCoz