Урочиста лінійка до святкового дня в нашій школі цього разу особлива. Свято зі сльозами на очах, бо тільки вчора учні відвідали бійців у шпиталі і побачили на власні очі: війна – це жахливо.
Як і годиться, співали пісні про Україну і молодші, і старші школярі, лунала поезія, та голуби миру в руках дітлахів і живі птахи, відпущені на волю у чисте мирне небо срібної землі, ще раз нагадали, як важливо берегти мир, який він нині крихкий у багатьох регіонах.
Щемить серце від Гімну України та «Молитви за Україну», бо через великі випробування прийшло до нашого народу усвідомлення, що мусимо бути єдині, що ніхто, крім нас, не захистить цю державу, а без неї ми можемо знову тільки бути комусь рабами.
А вчителі щиро хотіли побажати дітворі зрости не для боїв, а для мирної творчої праці. Хай почує Господь щирі слова молитви і дасть мир нашій землі, дасть Україні велике майбутнє, бо вона – серце Європи. Віримо, що сонце правди засяє над нами, і виллється чаша гніву з небес на тих, хто нині сіє сльози і кров на Сході.
|
